«Віддай людині крихітку себе, за це душа наповнюється світлом» (Ліна Костенко)

вівторок, 28 березня 2017 р.

ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ШКОЛЯРІВ У ВИХОВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ПОЗАШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

     Ціннісні орієнтації - це елементи внутрішньої структури особистості. Вони є найважливішими елементами внутрішньої структури особистості, які закріплені життєвим досвідом індивіда, всією сукупністю його переживань.  
Ціннісні орієнтації особистості не тільки визначають мотивацію індивідуальної поведінки, але й складають світогляд людини.
Соціальні зміни в суспільстві істотно впливають на зміни в системі цінностей особистості. Особистісні цінності складають внутрішній стрижень особистості, який можна інтерпретувати як ціннісну етичну орієнтацію.
Ціннісні орієнтації конкретної особистості формуються і функціонують на основі системи цінностей, виробленої суспільством, нерозривно і тісно пов'язані з цим утворенням.
Таким чином, актуальність проблеми цінностей на сучасному етапі обумовлена рядом факторів:
1) у суспільстві відбувається зміна норм, ломка старих стереотипів. Ціннісна сфера, звільнившись від попередніх стереотипів, стає все більш самостійною і незалежною. Головні проблеми, які спричинені знаходженням життєво важливих цілей, сенсу життя і можливостей їх досягнення, стоять перед кожним. Оскільки ціннісні орієнтації знаходяться в основі вибору життєвих цінностей людини, то їх знання допомагає з’ясувати причини її вчинків і дій;
2) існує велика кількість теоретичних і практичних питань, що стосуються психологічної проблеми побудови ціннісно-змістовної сфери, виявлення і аналізу життєвих цінностей особистості. Зокрема, вимагають розробки питання вивчення динаміки мотиваційно-ціннісних структур, адекватних новій ситуації, що склалася, а також вивчення мотиваційно-ціннісних станів і процесу формування громадянської самосвідомості.
Сруктура особистості- це єдність, взаємозв'язок та цілісність її елементів, які об'єднуються у чотири підструктури:
1) біологічно обумовлена структура темпераменту;
2) властиві для індивіда особливості форм психічного відображення – відчуттів, сприймання; емоцій і почуттів; мислення, пам’яті, волі;
3) досвід особистості (знання, вміння, навички);
4) спрямованість особистості (інтереси, прагнення, ідеали, світогляд, переконання, ставлення до себе та інших). До останньої з цих підструктур належать ціннісні орієнтації.
Ціннісні орієнтації є важливим компонентом структури особистості, в них ніби резюмується весь життєвий досвід, накопичений особистістю в її індивідуальному розвитку. Це той компонент структури особистості, який являє собою певну вісь свідомості, навколо якої обертаються помисли і почуття людини і з точки зору якої вирішується багато життєвих питань. Розвинені ціннісні орієнтації - ознака зрілості особистості, показник міри її соціальності.
 Найважливішими ціннісними орієнтаціями особистості є патріотизм,колективізм, гуманізм, творчість.

Матеріали тренінгу «Розуміння-розум-творчість»

Мета: розширити знання педагогів щодо професійної майстерності сучасного педагога; розвинути творчу уяву та комунікативні можливості; викликати бажання дискутувати; спонукати до творчості під час практичної роботи з дітьми.
Методичні прийоми: ігрові вправи, мінідиспути, робота в мікрогрупах, метод узагальнення ідей.
 План
І. Вступ
ІІ. Правила тренінгу
ІІІ. Дискусія
IV. Підсумок

І. Вступ
Нині освітні процеси в Україні відзначаються неординарністю, пошуком нових підходів до навчання і виховання дітей. Технологічна майстерність педагога та наявний професійний рівень є основними чинниками в сучасних умовах.
Вирішальними чинниками успіху стають:
● інтелектуальний компонент — це поінформованість про технології здійснення певного виду діяльності, розуміння їх особливостей;
● дієво-практичний компонент — це володіння набором дидактичних методів, прийомів та організаційних форм, вироблення власної педагогічної техніки;
● емоційно-особистісний компонент — способи пристосування своїх професійних можливостей до вихованців, урахування їхніх індивідуальних запитів.
Важливе значення має самореалізація педагога як людини, творця, громадянина.
Тренер. Сьогодні я пропоную подискутувати з приводу питання: «Творчість педагога — це необхідність чи данина моді?»
Без педагога з неординарним мисленням сучасний навчальний заклад не може існувати. Адже лише такі педагоги здатні виховати творчу особистість.
Високого рівня у своїй роботі педагог досягає завдяки творчості та сумлінності, працелюбству, готовності долати труднощі.
В. Сухомлинський наголошував, що «робота педагога — це творчість, а не буденне наштовхування в дітей знань». Він підкреслював, «що справжній вчитель-майстер не може жити без творчості, повторюючи одне й те саме все своє життя. Тільки творчий педагог може розвинути творчі можливості, творчі здібності дітей».

Сценарій ток-шоу

Доброго дня! Вітаю вісіх присутніх і небайдужих до проблеми ,що є дуже актуальною.    «Твоє життя-твій вибір»
Природа створила все, щоб людина була щасливою. Яскраве сонце, чисту воду, чарівні  весняні квіти, хвилі достиглого жита, тьохкання соловейка у лузі… і нас людей – сильних, здорових, розумних. Життя творить сама людина. Але життя прожити – не поле перейти. Щасливий той, хто лічить зорі в небі. Щасливий тому, що має свою зорю, яка світить йому все життя.
І в цьому бутті кожній людині доводиться вибирати, адже, з рештою вона має на це право. Життя заставляло і вас робити вибір: що одягти на вечірку, дискотеку, з ким зустрічати Новий рік, закінчувати розпочату справу чи далі її продовжувати, тощо. А зроблений вибір буде правильним, якщо усвідомити кожному: хто Я є, ким хотів би стати у житті, що слід зробити, щоб досягти цього. І на  сьогоднішній зустрічі хочеться, щоб ви зробили свій власний вибір щодо здорового способу життя, адже саме він робить людину вільною і незалежною, дає їй сили і натхнення в усіх її справах і починаннях. 
Сьогодні  ми поговоримо про наше з вами життя, наші здібності та можливості й вибір, який нам доводиться робити .
                           Представлення   гостей.
Зважуючи всі «за» і «проти»,будемо звертатись за вашим вагомим і компетентним словом.
Життя... Воно прекрасне.  Проте як  зуміємо  розпорядитися ним - залежить від нас самих.. Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень і насолод. Але від такого життя можуть залишитись тільки приємні спогади, які є малою втіхою в старості. 
То  які найважливіші речі існують у нашому житті, на які варто витрачати свій час, сили, інші ресурси, щоб бути щасливими.
 

На ваш погляд, що потрібно для того, щоб реалізувати наші мрії, бажання
Отже: наші можливості багато в чому залежать від наших виборів і нашої поведінки. 
Не можна охопити абсолютно все чи скористатися кожною можливістю. Не можна передбачити, які можливості будуть у вас через тиждень або рік. Вам завжди бракуватиме часу, варіантів вибору, грошей, можливостей тощо. Ви повинні будете платити за кожен свій вибір у житті – і часто ця плата буде перевищувати ваші сподівання.

Професійна компетентність педагога-позашкільника

На допомогу керівнику гуртка



Педагогічна майстерність - це знання особливостей педагогічного процесу, уміння його побудувати і привести у рух.

                                                                А.С.Макаренко
     Педагогічна компетентність  керівника гуртка- це єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності.

                Умови професійної компетентності

Психолого-педагогічні і спеціальні знання забезпечують уміння і навички, передумовою яких є теоретико-практичні і методичні знання.
Педагогічні уміння - це сукупність послідовно розгорнутих дій, що грунтуються на теоретичних знаннях.
1. Уміння ''переводити'' зміст процесу виховання в конкретні педагогічні завдання
2. Уміння побудувати і привести в дію логічно завершену педагогічну систему: комплексне планування освітньо-виховних завдань; обґрунтований відбір змісту освітнього процесу; оптимальний відбір форм, методів і засобів його організації.
3. Уміння виділяти і встановлювати взаємозв'язки між компонентами і факторами виховання, приводити їх в дію: створення необхідних умов ; активізація особистості вихованця, розвиток його діяльності, яка перетворює його із об'єкта в суб'єкт виховання; організація і розвиток спільної діяльності
4. Уміння облікувати й оцінювати результати педагогічної діяльності: самоаналіз і аналіз освітнього процесу і результатів діяльності педагога; визначення нового комплексу стрижневих і другорядних педагогічних завдань.

Аналітичні уміння складаються з таких умінь:
  • аналізувати педагогічні явища, тобто розчленовувати їх на складові елементи (умови, причини, мотиви, стимули, засоби, форми прояву );
  • осмислювати роль кожного елемента у структурі цілого і у взаємодії з іншими;
  • знаходити в педагогічній теорії положення, висновки, закономірності, що відповідають логіці даного явища;
  • правильно діагностувати педагогічне явище;
  • формулювати стрижневе педагогічне завдання (проблему);
  • знаходити способи оптимального вирішення його.
Прогностичні уміння пов'язані з управлінням педагогічним процесом і передбачають чітку уяву в свідомості педагога, який є суб'єктом управління, мету його діяльності, спрямовану на очікуваний результат.
Це:
  • постановка педагогічних цілей і завдань;
  • відбір способів досягнення цілей, завдань;
  • передбачення результату;
  • передбачення можливих відхилень і небажаних явищ;
  • визначення етапів педагогічного процесу;

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ВИХОВАННЯ І НАВЧАННЯ ПІДЛІТКІВ

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ВИХОВАННЯ
І НАВЧАННЯ ПІДЛІТКІВ

Без сумніву, дитина набуває впевненості в собі під впливом батьківської любові. Способи продемонструвати вашу любов до дітей можуть бути різноманітними. Говоріть частіше, що ви їх любите, обіймайте, цілуйте. Якщо ви вважаєте, що такі ласки доступні тільки дітям, ви глибоко помиляєтеся. Дорослі діти мають не меншу потребу в цьому. Це обґрунтоване побоювання, але є чимало способів показати їм свою любов! Частіше організовуйте виїзди на природу, на дачу, відвідування кафе і просто пішохідні прогулянки. Ви зможете перейнятися інтересами вашого сина або дочки, поділитися своїм життєвим досвідом. Це сприяє встановленню довірчих взаємин.
Долучайте дітей до трудових сімейних заходів. Це допоможе дітям відчути, що їм довіряють і цінують їх як серйозних партнерів.
Виявляйте глибоку цікавість до навчання ваших дітей. Допоможіть їм підготувати виступ або разом зробіть екскурсію складними математичними правилами. Успіх у навчанні та інших справах підніме батьківський авторитет в очах дітей. Ви станете їхніми героями. Намагайтеся помічати позитивні зміни в характері дитини, не забудьте висловити своє схвалення.
Проаналізуйте, як часто на запитання або прохання дитини ви відповідаєте: “Почекай, я зараз зайнятий (зайнята)”.
Коли ви уважні до дітей, вони розуміють, що ви цінуєте їх. А коли неуважні, вони наче чують: “ Я люблю тебе, але інші речі мені дорожчі. Не настільки ти і важливий”. Звичайно, є моменти, коли неможливо відкласти розпочате, і ви не можете поспілкуватися з дітьми. Але суть у тому, що є багато ситуацій, коли ви можете перерватися, якщо справді захочете. У таких випадках ваш вчинок допоможе дитині усвідомити: вона вам справді дорога. І коли трапиться, що ви не зможете задовольнити прохання дитини, ваша відмова не матиме негативного впливу. Як бачите, ми підійшли до такого висновку, що слово “ любов” пишеться так: ч-а-с.
І ще: не намагайтеся обдурити дитину! Можна обдурити шахрая, дурня, але дитину не обдуриш. Щоб стати героями, батькам не обов’язково бути ідеальними. Але від них потрібне смирення, терпіння і готовність учитися.
  • Коли батьки пам’ятають про схвалення, любов, увагу, вчать відповідальності і виявляють батьківський авторитет, відбуваються дивні речі.
  • Коли до дітей ставляться терпимо і справедливо, вони вчаться бути терпимими і справедливими до інших.
  • Коли дітям навіюють впевненість у собі, вони вчаться бути спокійними й впевненими.
  • Коли до дітей ставляться із замилуванням і похвалою, вони вчаться бачити хороше в інших.
  • Коли діти живуть в атмосфері правдивості, вони дізнаються, що таке справедливість.
  • Коли дорослі схвалюють вчинки дітей, діти вчаться цінувати себе.
  • Коли діти відчувають беззастережну любов, вони вчаться шукати любов у світі.

Сучасне заняття : як зробити його якісним і творчим

Пам’ятка керівнику гуртка
                                    

   Урок  (заняття) — основна форма навчання, як в загальноосвітньому, так і в позашкільному навчальному закладі.  Через нього проходять усі діти.  І треба , щоб він обов’язково був  сучасним,  методично грамотним, цікавим.
    Навчально-виховний процес у позашкільних закладах відрізняється від шкільного: метою, змістом, формами, використанням нестандартних методів і прийомів роботи, атмосферою доброзичливості і можливістю самостійного вибору  дитиною напрямів діяльності.
     Заняття в гуртку - та навчальна ситуація, той «сценічний» майданчик», де не тільки викладаються знання, а й розкриваються, формуються та реалізуються особистісні особливості вихованців.
     Враховуючи специфіку роботи в гуртках кожен керівник вишукує, випробує власні знахідки, що відповідають його напряму роботи, його вихованцям.

                     Основні вимоги до якісного сучасного уроку:
- науковість - використання новітніх досягнень науки, передової педагогічної практики;
- системність - побудова заняття на основі закономірностей навчально-виховного процесу; зв'язок з раніше отриманими знаннями та вміннями, опора на вже досягнутий рівень розвитку вихованців;
- оптимальність - реалізація на занятті в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів та правил; забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності вихованців з урахуванням їх інтересів, нахилів, потреб;
- ефективність - ефективне використання педагогічних засобів; зв’язок з життям, особистим досвідом дітей; формування практично-необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та діяльності; формування уміння вчитися;
- можливість відтворення.

     
    Тема заняття. Формулювання теми має стосуватися фактичного матеріалу заняття, викликати інтерес до почутого. Тема, яка пропонується вихованцям може відрізнятися від теми, записаної в плані за стилем (художній – діловий). Тема повинна чітко, лаконічно, емоційно виражати стислий зміст заняття.
        Мета заняття - основа ефективної діяльності педагога та учнів, що визначає характер їх взаємодії. Вона реалізується в спільній діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу. В меті заняття формулюється  результат, до якого повинні прагнути учасники навчального процесу, і, якщо вона визначена нечітко, чи педагог погано уявляє собі шляхи та способи її досягнення, ефективності заняття важко досягти.
        Перш ніж сформулювати триєдину мету заняття педагог повинен знайти відповіді на питання:
- чого має навчити це заняття?
- як допоможе навчальний матеріал в розвитку вмінь та навичок вихованців?
- як вплине на погляди, переконання, почуття, над чим примусить замислитися?
- яке значення цього заняття в загальному процесі освіти і виховання?
      Мета заняття: навчальна, розвиваюча, виховна.
        Навчальна мета (навчити, познайомити) - передбачає формування практичної діяльності, уміння аналізувати, спостерігати. Спрямована на активізацію уяви та фантазії.
        Типові формулювання:

Активізація розвитку пізнавальних процесів вихованців через нестандартні форми і методи проведення занять

Матеріал для керівників гуртків

Відомо, що будь-яке гурткове заняття – це складне педагогічне явище, витвір таланту кожної особистості, де є змога щоразу показувати зразки засвоєння гуртківцями знань, умінь та навичок.
Кожне гурткове заняття – це окрема вистава, де режисером є саме керівник гуртків, а гуртківці – актори, які творять у міру можливості це дійство.
Гурткові заняття, які не вкладаються (повністю або частково) в межі виробленого та сформульованого дидактикою, на яких керівник гуртків не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів роботи - нестандартні.
Таке гурткове заняття – передусім, творчість, самобутність, навіть мистецтво керівника гуртка, педагога – майстра, який застосовує власні нетрадиційні форми роботи з гуртківцями, використовує індивідуальні, часто саморобні (і тим найбільш корисні для гуртківців) дидактичні матеріали, дедалі більше урізноманітнюючи  й удосконалюючи їх. Для таких занять характерними є інформаційно-пізнавальна система навчання, оволодіння готовими знаннями, пошук нових, розкриття внутрішньої сутності явищ через гру, диспут. Велике значення відіграє емоційна сфера дитини, розвиток її природних задатків, удосконалення здібностей.
            Джерелом підвищення ефективності гурткового заняття є інтерес до навчання, самостійна робота, вміле використання наочності, дидактичного, роздавального матеріалу, диференційований підхід. Кожне заняття повинно бути неповторним і укладатися в пам'яті дитини, вчити мислити, збагачувати мовлення, формувати особисту думку.
Зростаючі вимоги до якості знань гуртківців спонукають керівників гуртків шукати нові форми й методи роботи, які допомогли би будувати навчальний процес на основі найбільшої активізації пізнавальної діяльності гуртківців. Починаючи з емоційно цікавого матеріалу, поступово керівник підводить гуртківців до необхідності знати закономірності, виділити головне. Керівнику потрібно звертати увагу на запитання на зразок «Що?», «Де?», «Коли?», частку заняття віддавати на пошуки відповідей на запитання «Чому? Для чого? З якої причини? До чого це призвело?». Ось саме тут у гуртківців починає народжуватися думка. Інтерес до гурткового заняття з'являється лише тоді, коли гуртківці мають змогу виявити на занятті й поза ним свої знання, вміння, власну думку.